Стилі прив'язаності

Я часто переживаю, що близька людина мене розлюбить.

Мені потрібно багато підтверджень, що мене люблять.

Коли партнер мовчить, я зазвичай лишаюся спокійним - у нього можуть бути свої справи.

Думка залишитися на самоті по-справжньому лякає мене.

Розлука з близькою людиною викликає у мене сильну тривогу.

Мені часто здається, що я цій людині не підходжу.

Коли близький віддаляється, у мені росте бажання підійти ближче.

Якщо у стосунках напруга, я не можу зосередитися на іншому.

Я довіряю словам і жестам партнера, не шукаю в них прихованого підступу.

Мені важливо бути на зв'язку з близькою людиною часто.

Я почуваюся стійко, навіть коли близька людина далеко.

Критика від коханого засмучує, але ненадовго.

Іноді я підсилюю свої почуття, щоб отримати увагу.

Мені страшно, що партнер побачить мої «некрасиві» сторони і піде.

Я не можу розслабитися, поки у стосунках є неясність.

Мені незручно залежати від інших емоційно.

Я відкрито ділюся своїми глибокими переживаннями з близькими.

Коли стає занадто близько, мені хочеться взяти паузу.

Емоційні розмови мене втомлюють.

Зі стресом я справляюся краще на самоті.

Мені легко говорити близькому «я тебе люблю».

Я не люблю, коли від мене чекають емоційної підтримки.

Самодостатність для мене важливіша за близькість.

З близькими я можу бути справжньою і не ховати частин себе.

Мені нормально просити про допомогу, коли вона потрібна.

Коли партнер наполягає на зближенні, я віддаляюся.

Я ціную свою незалежність більше, ніж тривалі стосунки.

Мені легше жити наодинці, ніж підлаштовуватися під іншого.

Обговорення майбутнього у стосунках мене напружує.

Я не показую вразливість навіть найближчим.